Особливості дефектів на шкірі: Як природні та штучні вади впливають на її сортність
Що таке сортність натуральної шкіри: посібник для покупців натуральної шкіри
При покупці натуральної шкіри не жахайтесь від 4 сорту! Навпаки – ми допоможемо значно знизити собівартість ваших виробів за рахунок шкіри, що дешевше без втрати якості. Тому, що якість натуральної шкіри та її сортність – це абсолютно різні речі!
Що таке сортність натуральної шкіри?
Сортність шкіри — це показник якості матеріалу, який класифікує його залежно від наявності дефектів. Для майстрів поняття сортність – це кількість корисної площі шкіри, яку можна використовувати для пошиття виробу. Сортність – це цифри, корисне простір.
Основні параметри, що визначають корисну площу:
- Відсутність великих дефектів: чим більше площа, вільна від дефектів, тим вища її сортність.
- Розташування дефектів: дефекти, розташовані по краях шкіри, менш критичні, ніж ті, які знаходяться в центрі.
- Розмір шкури: чим більша шкура за розміром, тим вища ймовірність наявності значної корисної площі, однак це залежить від рівня дефектів.
- Форма шкіри: деякі шкіри можуть бути нерівномірними за формою, що також впливає на зручність їх використання при розкрої.
На шкіряному заводі із сировини різних сортів роблять однією і тією ж якісною дубленням, хімією, технологічним процесом гарну шкіру різної сортності. Думаєте, шкіра низького сорту гірша по якості? Це не так. Якість шкіри залишається однаковою, шкіра вся хороша, виконана по одній і тій же технології. Але кількість корисної (пригодної до використання) шкіри в різному сорті різне. Сортність – це співвідношення корисної площі до некорисної.
Як визначається сорт шкіри?
При визначенні сортності шкіри основна увага приділяється не лише кількості та характеру дефектів, але й тому, як ці дефекти впливають на розмір корисної площі. Професійні сортувальники, люди з наметаним оком визначають сортність. Вона залежить від пошкоджень, які виявляються при органолептичній оцінці з лицьової та бахтармяної сторони шкіри.
Дефекти на шкірі - ключовий показник сортності
Вади на шкірі можуть бути природними, що виникли в процесі життя тварини, або штучними, що з'явилися в ході зберігання, обробки або транспортування матеріалу.
Типи дефектів по їх розташуванню та глибині
Не всі дефекти впливають на сортність однаково. Важливо враховувати де знаходиться дефект і як глибоко він проникає в структуру шкіри:
- Поверхневі дефекти, такі як дрібні подряпини або незначні пори, можуть бути непомітні на перший погляд і часто усуваються в процесі обробки.
- Глибокі дефекти змінюють структуру шкіри і можуть суттєво погіршити її сортність.
- Локальні та розподілені дефекти: розташовані на невеликих ділянках шкіри і не охоплюють всю її поверхню. Такі дефекти можна вирізати або замаскувати під час розкрою, і вони мінімально впливають на якість кінцевого виробу.
Природні та Штучні Дефекти Шкіри
Шкіра тварин може мати різні дефекти, які виникають через вплив навколишнього середовища, хвороби, травми або внаслідок неправильного поводження під час виробництва. Дефекти можна поділити на природні та штучні. Важливо розуміти, які з них є прийнятними для використання в різних виробах.
Природні дефекти
Природні дефекти виникають у процесі життя тварини та можуть бути спричинені різними факторами, такими як навколишнє середовище, хвороби, травми тощо. Ось деякі з них:
- Глибокі шрами, тавро: Пошкодження, що можуть загоюватися, залишаючи помітні рубці.
- Зморшки та складки: Природні зморшки, які можуть виникати в місцях підвищеної рухливості, наприклад, на шиї або навколо суглобів.
- Укуси комах: Маленькі або значні сліди від укусів комах.
Ці дефекти, хоча й мають вплив на зовнішній вигляд шкіри, часто вважаються природними і навіть додають унікальності виробам, зробленим з такої шкіри.
Штучні дефекти
Штучні дефекти виникають через помилки на різних етапах обробки шкіри, починаючи з процесу забою тварини і до фінальних етапів виробництва. Ось деякі з них:
- Підрізи: Пошкодження, що виникають через неправильне знімання шкури, включаючи наскрізні порізи та дірки.
- Канавки: Неправильне зберігання сировини, яке може призвести до утворення канавок з боку мездри.
- Нерівномірне фарбування: Помилки в процесі фарбування, що призводять до нерівномірного забарвлення шкіри.
- Ламкість: Шкіра може стати ламкою через порушення технології обробки, що негативно впливає на її якість.
Штучні дефекти часто є непридатними для використання в якісних виробах, оскільки вони знижують довговічність і привабливість шкіри.
Важливість природних дефектів
І хоча природні дефекти можуть здаватися недоліками, багато майстрів цінують їх у виробах з шкіри. Природні шрами, морщини та інші прижиттєві сліди можуть додавати виробу унікальності і характеру. Такі дефекти часто вважаються фішкою і використовуються в дизайні для досягнення оригінального вигляду.
Висновок
Шкіра з природними дефектами, таких як шрами чи морщини, не завжди є недоліком. У багатьох випадках ці сліди підвищують цінність і привабливість виробу, роблячи його неповторним. Водночас штучні дефекти зазвичай є ознакою неправильного виробничого процесу і можуть суттєво знизити якість шкіри. Тому важливо правильно розрізняти типи дефектів і обирати шкіру відповідно до її подальшого використання.
Категорії сортності натуральної шкіри
1 сорт: максимальна корисна площа 90-100%
Шкіра першого сорту має найбільшу корисну площу, так як вона практично не має значних дефектів. Дефекти, якщо й присутні, розташовані на краях або малозначних ділянках, які легко виключити при розкрої.
2 сорт: помірна корисна площа 70-90%
Шкіра другого сорту має трохи меншу корисну площу, так як на ній можуть бути дефекти, які, хоча і не критичні, все ж таки знижують загальний відсоток придатного для використання матеріалу. Дефекти можуть бути більш помітними або розташованими у важливіших місцях, що потребує більш складного розкрою.
3 сорт: обмежена корисна площа 60-70%
Шкіра третього сорту містить більше дефектів, що значно знижує її корисну площу. Ці дефекти можуть бути більшими за розміром або розташовуватися в центральних ділянках шкіри.
4 сорт: мінімальна корисна площа менше 40-60%
Шкури четвертого сорту мають велику кількість дефектів і корисна площа значно обмежена. Такі шкури можуть використовуватися для створення дрібних чи технічних виробів.
Більшість виробників натуральної шкіри керуються ТУ своїх підприємств для визначення сортності. У деяких європейських шкіряних фабриках також використовується визначення сортності за топографією шкіри. Наприклад, чепрак завжди 1 сорту, а пола – 4 сорту.
Купуйте шкіру правильного сорту
Багато хто скептично ставиться до 3-4 сортів шкіри. Але правильний підхід – підібрати сорт шкури безпосередньо для ваших виробів. Важливо враховувати загальний розмір шкіри, розподіл дефектів і їх вплив на процес розкрою і можливе використання матеріалу.
Розуміння залежності сортності шкіри від її корисної площі допомагає оптимізувати закупівлю і підвищити економічну ефективність виробництва. Професійні майстри-закрійники на виробництві галантереї, взуття використовують шкури різних сортів від 1 до 4. Беруть дві пачки, або 3-4 і викладають деталі на різні шкури. Більш відповідальні деталі або менш відповідальні.
Сортність шкіри не впливає на зовнішній вигляд готового виробу. Якість не втрачається, а економічна ефективність значно підвищується. Невеликі деталі можна розмістити на шкірі так, що буде використано до 80% корисної площі шкіри – так звані дефекти шкіри можна обійти, і вони залишаться в обрізках.
Для галантереї чим менше виріб, тим меншу сортність можна для нього брати, легко обходячи дефекти під час розкрою. Ціна натуральної шкіри залежить від сортності. І немає потреби брати для дрібних виробів дорогий 1 сорт. Звісно, це не стосується пошиття шкіряного одягу, меблів або галантереї, де використовуються деталі великої площі – сумки, чохли, рюкзаки та інші.
Наша рекомендація для розумного вибору – приходьте з лекалами виробу і розкладайте на шкірі.
